Опис
Модуль 1. Філософія цифрової трансформації в освіті
1. Від цифровізації до трансформації
Купівля ноутбуків — це лише оновлення інвентарю. Справжня трансформація відбувається в способі мислення та бізнес-процесах закладу.
-
Digitization (Оцифрування): Переведення паперових журналів у PDF або Excel. Це зміна формату, а не суті.
-
Digitalization (Цифровізація): Використання технологій для покращення існуючих процесів (наприклад, онлайн-тестування замість паперового). Процес стає швидшим, але модель навчання не змінюється.
-
Digital Transformation (Цифрова трансформація): Глибока перебудова культури та методології. Створення персоналізованих траєкторій навчання, використання Data Science для прогнозування успішності, зміна ролі вчителя з “лектора” на “ментора”.
2. Стратегічне планування: Розробка «Дорожньої карти»
Цифрова трансформація без плану — це хаос. Дорожня карта (Roadmap) має включати чотири ключові вектори:
-
Інфраструктура: Безпечне середовище, хмарні сховища, швидкий Wi-Fi.
-
Освітній контент: LMS-платформи, інтерактивні ресурси.
-
Компетенції: Навчання вчителів (за рамкою DigCompEdu).
-
Управління на основі даних: Автоматизація звітності та аналітика.
Практичний інструмент: Матриця SWOT для оцінки цифрової зрілості закладу (використання інструменту SELFIE).
3. Зміна корпоративної культури: Перемога над опором
Технології впроваджуються легко, люди — важко. Опір змінам — це природна реакція на страх перед невідомим або втрату авторитету.
-
Чому виникає супротив? “Ми завжди так робили”, “Техніка зламається”, “Це додаткове навантаження”.
-
Етапи формування Digital-мислення:
-
Інформування: Навіщо це закладу?
-
Залучення: Створення ініціативної групи “агентів змін”.
-
Навчання без стресу: Право на помилку при освоєнні нових інструментів.
-
Закріплення: Демонстрація “швидких перемог” (наприклад, економія 2 годин на тиждень завдяки автоперевірці тестів).
-
4. Soft Skills лідера в епоху алгоритмів
Керівник закладу сьогодні — це не адміністратор, а архітектор середовища.
-
Адаптивність (AQ): Здатність швидко змінювати стратегію, коли технологія стає неактуальною (наприклад, інтеграція ШІ в навчальний процес).
-
Етичне лідерство: Питання конфіденційності даних учнів, боротьба з кібербулінгом та прозорість алгоритмів оцінювання.
-
Емпатія vs ШІ: Розуміння того, які функції варто делегувати алгоритмам, а де критично необхідна людська підтримка.
Практичне завдання до Модуля 1
Проєкт “Перші три кроки”: Сформулюйте три конкретні зміни для вашого закладу на наступний семестр:
-
Одна дія для Digitalization (спрощення існуючого процесу).
-
Одна дія для Трансформації (впровадження нової моделі взаємодії).
-
Один захід для підтримки колективу (зниження тривожності вчителів).
Модуль 2. Архітектура даних: від збору до аналітики
1. Життєвий цикл даних в освіті
Дані в закладі освіти — це не лише оцінки. Це “цифровий слід” кожного учасника освітнього процесу.
-
Джерела збору:
-
LMS (Learning Management Systems): Google Classroom, Moodle, Canvas (активність учнів, час на виконання завдань).
-
Адміністративні системи (EMIS/CRM): АІКОМ, внутрішні бази (відвідуваність, фінансові показники, кадри).
-
Зворотний зв’язок: Google Форми, Microsoft Forms, Mentimeter (опитування батьків та вчителів).
-
-
Етапи життєвого циклу: Створення – Зберігання – Використання – Архівація/Видалення.
2. Гігієна даних: Очищення та структурування
“Сміття на вході — сміття на виході” (GIGO – Garbage In, Garbage Out). Якщо дані внесені некоректно, аналітика буде хибною.
-
Типові помилки: Дублювання профілів учнів, різні формати дат, пропуски в звітах.
-
Очищення (Data Cleaning): Стандартизація введення (наприклад, використання випадаючих списків замість вільного тексту).
-
Інтерпретація: Як не переплутати кореляцію з причинно-наслідковим зв’язком (наприклад, чи справді купівля планшетів підвищила оцінки, чи це результат зміни методики вчителем?).
3. Інструментарій: Хмарні сервіси та екосистеми
Огляд інструментів для побудови єдиного вікна управління (Dashboard).
-
Екосистеми: Google Workspace for Education: Looker Studio для візуалізації звітів.
-
Microsoft 365 Education: Power BI для глибокої аналітики.
-
-
Хмарне зберігання: Чому особисті флешки — це ризик, а хмарні сховища (OneDrive, Google Drive) з багаторівневим доступом — це стандарт.
-
Інтеграція: Як змусити різні сервіси “спілкуватися” між собою через API.
4. Кібербезпека та цифрова етика
Управління даними — це передусім відповідальність. Заклад освіти є володільцем великого масиву сенситивної інформації.
-
Захист персональних даних: Відповідність закону “Про захист персональних даних” та принципам GDPR.
-
Технічна безпека: Двофакторна автентифікація (2FA) для всіх працівників.
-
Розмежування прав доступу (вчитель бачить лише свій клас, директор — весь заклад).
-
-
Етичні аспекти: Хто має право бачити психологічні профілі учнів? Як уникнути упередженості алгоритмів при автоматичному оцінюванні?
Практична робота: «Аудит інформаційних потоків»
Завдання для слухачів:
-
Скласти перелік усіх цифрових точок збору даних у вашому закладі.
-
Визначити “вузькі місця” (де дані втрачаються або дублюються).
-
Розробити протокол безпеки: хто має доступ до бази контактів батьків та як цей доступ контролюється.
Модуль 3. Data-Driven менеджмент: управління на основі фактів
1. KPI в освіті: Що ми насправді вимірюємо?
Ключові показники ефективності (KPI) мають бути збалансованими. Якщо ми міряємо лише оцінки, ми втрачаємо людину.
-
Академічна успішність (Hard Skills): Динаміка прогресу (Value-added), а не просто статичний бал. Порівняння результатів внутрішніх тестів із зовнішніми (НМТ/ЗНО).
-
Соціально-емоційне благополуччя (Soft Metrics): Індекс щастя учнів, рівень тривожності, залученість у позакласну роботу.
-
Професійний капітал: Рівень цифрової грамотності вчителів, кількість годин якісного підвищення кваліфікації.
-
Фінансова та ресурсна ефективність: Вартість утримання одного учня, завантаженість кабінетів, окупність інвестицій у нове обладнання.
2. Візуалізація та Dashboard-системи
Дані мають “говорити”. Таблиця на 100 рядків — це шум, графік — це сигнал.
-
Принципи візуалізації: Чому кругові діаграми (Pie charts) часто шкідливі, а стовпчикові (Bar charts) — ідеальні для порівняння.
-
Типи дашбордів для закладу:
-
Для директора: Операційне управління (відвідуваність сьогодні, залишок коштів).
-
Для педради: Стратегічний аналіз (динаміка якості знань за семестр).
-
Для батьків: Прозорий прогрес дитини (без порівняння з іншими, лише власна траєкторія).
-
3. Штучний інтелект (AI) та прогностична аналітика
Ми переходимо від аналізу минулого до прогнозування майбутнього.
-
Early Warning Systems (Системи раннього попередження): Виявлення учнів “зони ризику” (dropout risk) за сукупністю факторів (різке зниження активності в LMS + пропуски + зміна настрою).
-
Моніторинг вигорання вчителя: Аналіз навантаження та емоційного фону через анонімні Pulse-опитування.
-
Персоналізація: Використання ШІ для підбору контенту під темп навчання конкретного учня (адаптивне навчання).
4. Прийняття рішень: Цифри проти упереджень
Людський мозок схильний до помилок. Дані — це наш “зовнішній кортекс”.
-
Боротьба з упередженнями:
-
Ефект ореолу: Коли “слухняному” учню автоматично завищують бали.
-
Упередження підтвердження: Коли керівник шукає лише ті цифри, що підтверджують його правоту.
-
-
Цикл прийняття рішень (OODA Loop): Спостереження – Орієнтація – Рішення – Дія. Як вбудувати дані в кожен етап цього циклу.
Практичний інтенсив: «Конструктор управлінського рішення»
Кейс-стаді: Слухачам надається “сирий” набір даних вигаданого ліцею (зниження успішності у 8-х класах, скарги батьків на перевантаження, високий рівень лікарняних у вчителів математики).
Завдання:
-
Побудувати гіпотезу: у чому справжня причина проблеми?
-
Візуалізувати ці дані у вигляді одного слайда-дашборду.
-
Запропонувати управлінське рішення, базуючись виключно на цифрах.
Модуль 4. Людина в центрі цифрового всесвіту
1. Персоналізація навчання: Індивідуальні траєкторії
Стандартизована освіта («один розмір для всіх») відходить у минуле. Дані дозволяють нам бачити унікальний темп кожного учня.
-
Learning Analytics для персоналізації: Аналіз «точок застрягання». Якщо 70% класу не пройшли тест на певній темі, проблема в контенті, а не в учнях.
-
Адаптивний контент: Використання платформ, що автоматично пропонують легші завдання для закріплення бази або складніші — для тих, хто випереджає програму.
-
Профіль успіху: Створення цифрового портфоліо, де фіксуються не лише оцінки, а й інтереси, волонтерство та проєктна діяльність.
2. Емоційний комфорт та безпечне середовище
Цифровізація часто асоціюється з кібербулінгом, але вона ж може стати інструментом психологічної підтримки.
-
Анонімні канали зворотного зв’язку: Створення «скриньок довіри» (через чат-боти або Google Forms) для повідомлень про булінг або тривожні стани.
-
Моніторинг емоційного стану: Використання швидких «Mood Check-ins» на початку уроку (наприклад, вибір емодзі в Mentimeter), що дає вчителю сигнал: кому сьогодні потрібна підтримка.
-
Інклюзія: Як асистивні технології (перетворення тексту в мову, субтитри, спеціальні шрифти) допомагають дітям з ООП почуватися нарівні з іншими.
3. Автоматизація рутини задля живого спілкування
Головна мета трансформації — повернути вчителю час на дитину.
-
Що делегуємо алгоритмам? Перевірку тестів, збір звітів, розсилку типових нагадувань, облік відвідуваності.
-
Вивільнений ресурс: Як використати 20–30% зекономленого часу на тьюторські бесіди, менторство та розв’язання конфліктів.
-
Ефект «присутності»: Використання відеофідбеку (короткі особисті повідомлення замість сухої оцінки в журналі), що підвищує мотивацію учня.
4. Підсумкова робота: Захист проєкту
Учасники презентують власну стратегію розвитку свого закладу або класу.
Проєкт «Цифровий профіль мого закладу/класу» має містити:
-
Візія: Яку ключову проблему ми вирішуємо цифровізацією?
-
Архітектура: Які сервіси збирають дані та де вони візуалізуються?
-
Human-centric підхід: Як конкретно покращиться життя вчителя та учня після впровадження змін?
-
Ризики та етика: Як ми захищаємо дані та долаємо опір колективу.
